Пример: Трансформатор | Для поиска по разделам используйте соответствующие закладки.
Главная >> Актуальные вопросы
Задать вопрос

Я та моя дружина маємо право на пільги за користування електричною енергією згідно з Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Чому на сім’ю із двох чоловік, які мають пільги, пільга нам надається лише одна?

Згідно із статтею 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 № 3551-XII (далі - Закон) законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Згідно із вищезазначеним Законом України особам, на яких поширюється чинність цього Закону, надаються пільги (незалежно від виду житла чи форми власності на нього):
-50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством;
-50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання, а для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, за користування газом знижка – в подвійному розмірі середніх норм споживання (надання) на займану площу чи садибу.
-50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
Статтею 12 Закону передбачено надання пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.94 № 94 „Про порядок надання пільг, передбачених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” затверджений порядок надання пільг, передбачених цим Законом.
У пункті 1 вищезазначеної постанови визначено, що пільги щодо оплати житла та комунальних послуг надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і особам, на яких поширюється чинність зазначеного Закону, з урахуванням членів їх сім’ї, які проживають разом з ними, виходячи із встановлених чинним законодавством норм житла та розміру плати за користування ним.
Норми користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.96 № 879 „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати”.
Згідно з пунктом 1 цієї постанови громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, зазначені пільги на споживання електричної енергії у сільських та міських населених пунктах (крім будинків, які обладнано електричними плитами і електроопалювальними установками), надаються у межах таких норм: у розмірі 75 кВтгод на сім'ю з однієї-двох осіб на місяць і додатково 15 кВтгод на кожного іншого члена сім'ї, але не більш як 150 кВтгод на місяць.
Оскільки йдеться про сім'ю із двох осіб, то пільга надається лише одна - у вигляді 50%-ної знижки оплати 75 кВтгод електричної енергії на місяць.
Версия для печати
Які заходи впливу може застосувати постачальник у разі відмови житлово-експлуатаційної організації замінити засоби обліку на технічні цілі житлового будинку (ліфти, навантаження яких вночі не забезпечує достовірність обліку)?
Хто має підписувати акт про порушення правил користування електричною енергією, і чи передбачена законодавством України типова або примірна форма такого акта?
Чи має право постачальник електричної енергії застосовувати нормативні документи колишнього УРСР, зокрема „Інструкцію про порядок оформлення актів про порушення правил користування тепловою та електричною енергією”?
У яких випадках постачальник має право скоригувати покази засобів обліку електричної енергії?
Який порядок відшкодування витрат основного споживача на утримання технологічних електричних мереж та втрат у цих мережах, якщо вони використовуються як субспоживачами, так і постачальником електричної енергії?
Щодо має постачальник право доступу до розрахункових засобів обліку та вимагати від житлово-експлуатаційної організації здійснювати заходи щодо збереження засобів обліку, встановлених на сходових клітинах та пломб на них?
Чи можуть бути кошти помилково перераховані споживачем зарахуватись постачальником в рахунок погашення заборгованості минулих періодів?
Чи правомірні вимоги постачальника щодо заміни лічильника?
Чи можуть бути споживачу виставлені до оплати додаткові обсяги (понад обсяги визначені за проказами лічильника)?.
За яким тарифом за спожиту електричну енергію має розраховуватись садове товариство та чи входить до складу тарифу податок на додану вартість?.
Чи зобов’язаний енергопостачальник дотримуватися показників якості електричної енергії у разі відсутності зі сторони споживача оплати за електричну енергію?
Чи є порушенням споживачем пошкодження лічильника із простроченим терміном повірки?
Чи має право енергопостачальник на підставі виявлення зірваних на лічильнику пломб провести донарахування використаної електричної енергії?
Чи можуть бути відключені електроустановки споживача, якщо останній відмовляється прийняти на збереження встановлені на його території засоби обліку і пломби на них та підписати відповідний акт?
Чи має право енергопостачальник відключити споживача від електричної мережі у разі невиконання останнім рішення суду щодо стягнення заборгованості на користь енергопостачальника?
Чи можуть керівники постачальника електричної енергії відмовити споживачу щодо особистий прийому?
Чи може енергопостачальник на підставі не допущення його працівників до електроустановки побутового споживача скласти акт про недопущення та відключити цю електроустановку?
У разі порушення обліку не з вини споживача, який є сезонним споживачем, яким чином визначити період протягом якого обсяг електричної енергії такому споживачу має визначатися розрахунковим шляхом?
Чи повинен постачальник електричної енергії за регульованим тарифом оплачувати споживачу за спільне використання мереж у разі надходження електричної енергії в електричні мережі постачальника від електроустановок споживача?
Чи існує можливість передачі електричних мереж комунального підприємства, яке не має можливості обслуговувати ці мережі на баланс енергокомпанії?
Чи вправі сторона, яка використовує мережі споживача для передачі електричної енергії вимагати постатейний кошторис витрат? Чи має право такий споживач включати у кошторис статтю «Прибутки»?
Хто має здійснювати повірку розрахункових засобів обліку?
Чи правомірні вимоги постачальника електричної енергії щодо зменшення рівня споживаної електричної потужності до договірної величини у нічні години або години напівпікового навантаження?
Як розподіляються між сторонами зобов’язання у разі встановлення автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), чи зобов’язаний споживач на об’єктах з приєднаною потужністю 750 кВт та більше самостійно встановлювати АСКОЕ?
За якмй період має визначатися обсяг електричної енергії розрахунковим шляхом у разі порушення комерційного обліку не з вини споживача?
Як має враховуватися обсяг електричної енергії, втраченої в мережах основного споживача у разі передачі електричної енергії іншим споживачам?
Чи правомірні вимоги постачальника щодо здійснення споживачем остаточного розрахунку протягом п’яти діб від дня закінчення розрахункового періоду?
Чи може висувати енергокомпанія вимоги щодо встановлення конкретних типів лічильників у разі необхідності заміни або встановлення засобів обліку?
Чи правомірно застосування лімітування (встановлення та коригування граничних величин) до підприємств та організацій, що утримуються за рахунок населення?
Чи є правомірною вимога постачальника електричної енергії за регульованим тарифом щодо внесення в договір із споживачем умови відключення струмоприймачів, призначених для опалення та гарячого водопостачання в години максимального навантаження енергосистеми?
За яким тарифом має оплачувати готель четвертої категорії електричну енергію, спожиту для потреб повітряно-теплової завіси, кондиціонерів приміщень спільного використання та житлових приміщень та сауни?
Яким чином юридично оформляється відповідальність житлово-експлуатаційної організації за збереження засобів обліку, розташованих на сходовій клітині?
У випадку постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом у взаємовідносинах об’єктивно присутні три сторони - постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом (продавець), споживач (покупець) та електропередавальна організація. Чи є можливим врегулювання відносин між зазначеними сторонами тристороннім договором
Чи має право підприємство, від мереж якого заживлено житлові будинки вимагати від житлово-експлуатаційної організації укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача?
Чи слід включати в строк п’ять (десять) днів, які надаються на оплату рахунка за електричну енергію вихідні, святкові або неробочі дні?
Чи повинен основний споживач погоджувати із субспоживачем кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються сторонами спільно?
Що слід розуміти під терміном “втрати електричної енергії”?
Чи є правомірним виставлення основним споживачем рахунків на оплату втраченої в його мережах електричної енергії субспоживачу?
Який договір укладається з фізичною особою, яка є власником об’єктів нежитлового призначення (ангари, бокси, складські приміщення тощо) і за яким тарифом мають здійснюватися розрахунки?
Куди відносяться витрати, пов’язані з ремонтом лічильників природного газу, встановлених у населення?
Чи обов’язково здійснювати вхідний контроль лічильників природного газу, які встановлюються споживачу?
Хто має забезпечувати планову повірку лічильників природного газу, встановлених у населення?
Який порядок розрахунків за спожитий природний газ у разі встановлення у житлових будинках електротитанів?
Які організації та за чий рахунок здійснюють планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання та технічне обстеження газопроводів, які знаходяться на балансі підприємств?
За яким тарифом має бути оплачена електрична енергія спожита насосом для підкачки води, який знаходиться в спільній (колективній) власності мешканців будинку?
Чи є правомірним використовувати для визначення граничної величини потужності даних режимних днів минулого року, з огляду на можливе розширення виробництва та збільшення потужності електроустановок споживача?
Хто має здійснювати заміну повітряного відгалуження від лінії електропередач до вводу в індивідуальний будинок?
Чи є правомірною вимога постачальника електричної енергії щодо відключення електронагрівальних приладів в години максимального навантаження енергосистеми?
Хто відповідає за приведення електроустановки в цілому, та зокрема засобів обліку підприємства в належний технічний стан, якщо підприємство знаходиться в стадії банкрутства?
Чи правомірні вимоги постачальника електричної енергії щодо підвищеної оплати за перевищення рівня споживаної потужності понад договірну граничну величину, якщо таке перевищення зафіксовано в режимний день?
Страницы
<-предыдущая | 1 | 2 | 3 | следующая-> | Показать все (3)
Задать вопрос
Rambler's Top100 ИПС "Энергетический Портал" Регистрация участника | Создание сайта
© EnergoPortal, 2006
Оформить заявку на продукцию (услуги)